Оптимізація вибору дезінфікуючих засобів

Журнал «Практика управління медичним закладом» №3 березень 2011 року
Оптимально вибраний дезінфекційних засіб – дієвий та безпечний.

Валентина Малюга лікар-дезінфекціоніст ТОВ «Лаверна»

Згідно з Законом "Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення" організація і проведення дезінфекційних заходів є однією з головних складових у комплексі боротьби та профілактики інфекцій. Це обумовлено в першу чергу такими факторами:

наявність несприятливих тенденцій зростання захворюваності інфекційними хворобами (ВІЛ-інфекція, туберкульоз, хронічні парентеральні вірусні гепатити та інші);
невпинне підвищення на протязі останнього годині ризику внутрішньолікарняного інфікування;
реальна можливість завезення особливо небезпечних інфекцій з інших територій;
дезінфекція і стерилізація були, є і залишаться найбільш дешевим, доступним, відносно пробачимо і, головне, надійним засобом профілактики

Дезінефекційні заходи, що проводяться в лікувально-профілактичних закладах включають в себе профілактичну і вогнищеву дезінфекцію.

При виникненні в ЛПУ випадків інфекційних захворювань чи небезпечного в епідеміологічному відношенні носійства збудників цих хвороб необхідне проведення вогнищевої (поточної і заключної) дезінфекції. Вона проводитися з метою попередження розповсюдження інфекції поза межі вогнища. Вибір дезінфекційного засобу та режиму його застосування обумовлюється видом і властивостями збудника захворювання.

Профілактична дезінфекція – це комплекс дезінфекційних заходів, що проводяться за відсутності інфекційних захворювань, ціль її проведення – попередження виникнення і розповсюдження інфекцій.Вона здійснюється щоденно і включає знезараження різноманітних об'єктів лікарняного середовища (вироби медичного призначення, поверхні приміщень, предмети обстановки, медичні прилади і апаратура, тощо); антисептичну обробку шкіри рук медичного персоналу та операційного і ін'єкційного поля пацієнтів; знезараження медичних відходів.

Генеральне прибирання у відділеннях ЛПЗ також має профілактичне направлення. Воно проводитися планово по графіку, затвердженому керівником медичного закладу. Кратність проведення генеральних прибирань визначається в залежності від призначення приміщення та у відповідності до вимог діючих нормативних документів.

Для проведення дезінфекційних заходів в ЛПЗ можуть використовуватись дезінфектанти з різних хімічних груп, альо смороду повинні бути зареєстровані та дозволені до використання Міністерством охорони здоров'я і мати відповідні документи із застосування.

На сучасному етапі відомі людству тисячі хімічних сполук, що виявляють біоцидну активність, але практичне застосування можливе лише сотень. Багато біоцидних засобів навіть не допускаються у виробництво, або припиняється їх використання із-за низької антимікробної активності чі високої токсичності, небезпеки забруднення навколишнього середовища.

Останнім годиною у створенні та виробництві дезінфектантів досягнуто значних успіхів. Основна увага приділяється розробці багатокомпонентних рецептур, у яких діючі речовини поєднані в оптимальних співвідношеннях, мають широкий спектр антимікробної активності, що забезпечує знищення збудників вірусних та бактеріальних (включаючи вегетативні та спорові форми) інфекцій. Введення у рецептуру дезінфектантів нових модифікованих складових синергічно посилюють антимікробну активність засобів та поліпшують їх миючі властивості, запах, і при цьому не спричиняють руйнування конструктивних матеріалів об'єктів, які обробляються. У антисептики для обробки рук медичного персоналу обов'язково додаються речовини, що захищають шкіру у разі їх довготривалого використання.

Удосконалення медичних технологій та впровадження нових тонких інструментів і виробів з цінних металів, полімерних матеріалів та оптики, які не піддаються знезараженню за допомогою фізичних факторів (температура, тиск, опромінення) вимагають застосування все більш ефективних спеціальних хімічних рецептур, що не викликають негативних реакцій з матеріалами медичних виробів навіть при багатогодинному контакті.

Розрізняють декілька типів хімічних дезінфектантів: галоїдвміщуючі сполуки, перекисні сполуки, альдегіди, сполуки з гуанідіновою структурою, спирти, феноли, кислоти, четвертинні амонієві сполуки (ЧАС), третинні аміни.

Кожна з цих сполук має свій спектр антимікробної дії.

Фенольні сполуки це – анахронізм у складі дезінфекційних засобів через надмірну токсичність, деструктивну дію. Вони небезпечні для здоров'я людей. Від використання фенолу в рецептурах деззасобів необхідно відмовитися повністю.

Галогенвміщуючі сполуки. Активними компонетнами цієї групи сполук є хлор, йод або бром.

Найбільш часто використовують хлорвміщуючі препарати: гіпохлорит натрію, натрієва сіль діхлорізоціануронової кислоти, трихлорціанурова кислота, дихлорантин. Хлорвміщуючі сполуки мають широкий спектр антимікробної дії, дезодоруючий та відбілюючий ефекти, здатність до гомогенізації. Окремі хлорактивні речовини, які традиційно застосовувались протягом багатьох десятиліть дешеві, проте мають певні недоліки: різкий неприємний запах, корозійну дію, для деяких характерна погана розчинність у води, токсичність, нестійкість при зберіганні, різке зниження активності в присутності органічних речовин, у т. ч. білкової природи, корозійна дія на метали, зниження міцності тканин. Вони розглядаються як одне з основних першоджерел утворення надзвичайно небезпечного класу токсичних з'єднання єднань – діоксинів у присутності багатьох ароматичних з'єднання єднань, особливо фенолів, і приносять серйозну екологічну шкоду при потраплянні в навколишнє середовище.

Для зменшення кородуючої дії хлорвмііщуючих засобів в їх склад вводять інгібітор корозії, а для надання таких препаратів миючих властивостей – додають поверхнево-активні речовини.

Сучасні хлорвмісні засоби на основі дихлорізоціануронової кислоти та її похідних, як правило, мають або композиційний склад, або модернізовану форму випуску, що дозволяє значно нівелювати перераховані негативні якості, і застосовувати препарати для знезараження широкого діапазону об'єктів. За результатами наукових досліджень, що підтверджені практичним застосуванням, такі засоби більш активні у відношенні збудників вірусних інфекцій та спорових форм бактерій у порівнянні з хлорним вапном, хлораміном.

Хлорвмісні засоби використовуються, в основному, для дезінфекції стійких до корозії поверхонь, санітарно-технічного обладнання, білизни та прибирального інвентарю, а також для знезараження виробів медичного призначення одноразового використання. Препарати на основі діхлорізоціануронової кислоти та її похідних, окрім цього, є засобами вибору для знезараження води, ємностей для питної води, харчових продуктів.

Препарати йоду мають виражену антибактеріальну, антивірусну та антигрибкову дію, але не володіють достатньою активністю щодо суперечка бактерій. Однак їм притаманний ряд недоліків, що дещо знецінюют їх практичне застосування. Основним з них є подразнююча дія на шкіру і слизові оболонки, здатність викликати опіки і алергійні реакції. Крім того, йод має обмежену розчинність у води, він летючий і вельми токсичний.

В останні роки усе більш широке застосування знаходять так звані йодофори – комплексні сполуки йоду з розчинними у води полімерами. Йодофори, а саме – повідон-йод, зберігаючи високі антисептичні властивості йоду, позбавлені більшості перерахованих вище недоліків (тобто – не подразнюють і не обпікають шкіри та слизові оболонки, не викликають алергій, прискорюють репаративні процеси). Вони володіють також миючими властивостями, що значно покращує процес знезаражування. Однією з позитивних властивостей йодофорів є збереження ними високої бактерицидної активності в присутності органічних речовин – білків, крові, гною. Бактерицидна дія йоду у вигляді вказаного комплексу значно пролонгується в порівнянні з його неорганічними сполуками

Препарати йоду, а особливо йодофори, застосовуються в основному в якості антисептиків для шкіри та слизових.

Перекисні сполуки. Основним представником цієї групи дезінфекційних засобів є пероксид водню, який має широкий спектр антимікробної дії та екологічно безпечний. Але йому властиві такі недоліки: при попаданні на шкіру спричиняє хімічні опіки, має різку подразнюючу дію на слизові оболонки очей та дихальних шляхів, руйнує та знебарвлює тканини та інші пофарбовані фрази об'єкти, кородує метали. Розчини перекису водню досить нестабільні, що створює незручності при їх транспортуванні, зберіганні та використанні. Та все ж, це надзвичайно перспективна група. Адже, в сполуках з іншими хімічними групами та при комбінації з антикорозійними і стабілізуючими складовими отримують препарати досить стабільні і не шкідливі з високими антимікробними властивостями.

Засоби цієї групи використовуються для дезінфекції поверхонь в приміщеннях, твердих меблів, апаратури, медичних приладів, санітарно-технічного обладнання, лабораторного посуду, предметів для догляду за хворими. Перекисні сполуки та надкислоти використовують також для хімічної стерилізації термолабільних виробів медичного призначення і приладів.

Альдегіди. В якості активних компонентів дезінфекційних композицій широко використовуються такі альдегіди: формальдегід (мурав'солов'їний альдегід, метаналь), глутаровий альдегід, альдегід бурштинової (янтарної) кислоти, гліоксаль (щавелевий альдегід), ортофталевий альдегід.

Найбільш цінними властивостями альдегідів є: наявність антимікробної активності практично по відношенню до всіх видів та форм мікроорганізмів, відсутність шкідливого впливу на фрази об'єкти. Проте, ця група сполук фіксує білкові забруднення (зокрема, дах та мокротиння) на об'єктах, а тому потребує їх ретельного видалення перед дезінфекцією, а також мають високий рівень токсичності, що не дозволяє використовувати їх достатня широко для обробки поверхонь, білизни та посуд. Необхідно відмітити, що при використанні альдегідвмісних засобів, найважче попередити інгаляційний шлях проникнення альдегіду в організм працюючих. Тому, надзвичайно важливим є факт створення композиційних засобів з альдегідами у зв'язку язаному з іншими сполуками стані (наприклад з полігуанідінами). Такі засоби мають усі позитивні властивості альдегідвмісних препаратів, альо при цьому, вони менш токсичні.

Цей клас дезінфікуючих засобів використовується для дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення, включаючи хірургічні та стоматологічні інструменти, жорсткі та гнучкі ендоскопи та інструменти до них.

Спирти. Основними представниками зазначеної групи є етанол (етиловий спирт), 1-пропанол (н-пропиловий спирт), 2-пропанол (ізопропиловий спирт, ізопропанол), фенокосіпропанол (2-феноксі-1-пропанол). Це екологічно безпечні і відносно не токсичні продукти, альо дезінфекційні засоби цієї групи не мають спороцидних властивостей, тобто не знищують спори мікроорганізмів.

Препарати цього класу використовується для обробки невеликих по площині поверхонь в приміщеннях, обладнання, предметів обстановки, приладів, важкодоступних для обробки та тих, що потребують швидкого знезараження та висихання. Спирти є також основними складовими антисептиків для шкіри.

Кислоти. Неорганічні кислоти мають більш сильну дію та більш широкий спектр антимікробної дії, ніж органічні кислоти, проте у наш час вони не використовуються для дезінфекції у лікувально-профілактичних закладах через їх токсичну дію на організм людини.

Органічні кислоти, а саме гліколева (гідроксиоцтова), лимонна, малонова та молочна використовуються при обробці гемодіалізних апаратів. Деякі з кислот входять до складу комплексних антисептичних засобів. Надоцтова (пероксіоцтова) кислота має високі антимікробні властивості, навіть по відношенню до спорових форм бактерій.

Препарати цього класу застосовуються для хімічної стерилізації, але необхідно враховувати їх агресивну дію на конструктивні матеріали та нестабільність розчінів.

Група четвертинних амонієвих сполук (ЧАС). У якості активно діючих речовин цього класу у дезінфікуючих композиціях найчастіше використовуються такі сполуки: катамін АБ, дидецилдиметиламоній хлорид, диоктилдиметиламмоній хлорид, додецилтриметиламоній хлорид, тетрадецилтриметиламмоній хлорид, гексадецилтриметиламмоній хлорид.

ГОДИНА мають цілий ряд цінних якостей: низька токсичність та еколого-гігієнічна безпека, наявність миючих властивостей, достатня бактерицидна ефективність у відношенні широкого спектра грам позитивних та грам негативних бактерій та ін. У тієї ж годину, збільшення концентрації ГОДИНУ у деззасобі підвищує його деструктивну дію на оброблювані поверхні і негативно впливає на здоров'я людей, які з ними працюють. Вони ефективні для збудників кишкових і краплинних інфекцій бактеріальної етіології, грибів, деяких вірусів, однак недостатньо активні до культур протей і псевдомонад та сприяють формування резистентних штамів цих культур. Щодо мікобактерій туберкульозу, спор бацил та гідрофільних вірусів, то ЧАСи малоактивні або неактивні зовсім. Тому деззасоби з групи ГОДИНУ придатні для дезінфекції обмеженого кола об'єктів. На сьогодні на території США, Японії, Європи, засоби на основі ЧАСів заборонені для дезінфекції інструментів та ендоскопів і залишаються актуальним лише для предметів лікарняної обстановки та в харчовій промисловості.

Водночас у комбінації з іншими діючими речовинами ГОДИНУ утворюють дуже цікаві та перспективні сполуки. З метою дезінфекції та передстерилізаційного очищення медичних інструментів також доцільно використовувати композиційні засоби де однією зі складових є речовина із групи ЧАСів. Такі дезінфектанти не фіксують органічні забруднення, а навпаки очищують поверхні.

Сполуки з гуанідиновою структурою. Цю групу дезінфекційних засобів представляють різні похідні гуанідину. Серед них найбільш часто застосовуються полігексаметиленгуанідину хлорид, полігексаметиленгуанідину фосфат та хлоргексидину біглюконат. Полігуанідини – одна з перспективних груп сучасних деззасобів. Вони мають низьку токсичність, високу стабільність, не пошкоджують фрази об'єкти, що знезаражуються. Особливістю речовин цієї групи є здатність утворювати на оброблених поверхнях плівки, що забезпечують тривалу залишкову бактерицидну дію.

Такі засоби використовуються для дезінфекції різноманітних поверхонь, виробів медичного призначення. До засобів з гуанідиновою структурою відноситься ряд антисептиків для обробки слизових оболонок, шкіри та прилеглих тканин людини.

Третинні аміни (амфотензіди). Засоби на їх основі мають широкий спектр антимікробної дії, що включає у собі бактерицидні, віруліцидні, фунгіцидні властивості. Особиво важлива їхня висока активність по відношенню до збудників туберкульозу. Амфотензіди мають гарні миючі і очищуючі властивості. У тієї ж годину, значна частина науковців не виключає здатність таких препаратів викликати алергії, що звужує, а то і унеможливлює їх широке застосування у присутності пацієнтів, відвідувачів. Неоднозначна і наукова думка щодо використання цієї групи засобів з метою хімічної стерилізації. На сьогодні в жодній з Європейських країн, Японії, США засоби на основі третинних амінів для хімічної стерилізації та для дезінфекції високого рівня не дозволені.

Засоби на основі третинних амінів використовуються для дезінфекції, особливо дезінфекції, суміщеної з достерилізаційним очищенням виробів медичного призначення, дезінфекції різноманітних поверхонь, об'єктів обстановки.

Комбіновані дезіфнекційні засоби, в залежності від їх складових активно-діючих речовин (ЧАСи, ЧАСи + альдегіди, Годинник + третинні амонієві сполуки, Годинник + похідні гуанідинів, похідні гуанідинів+ перекисні сполуки, перекисні сполуки+ похідні гуанідинів, тощо), різних функціональних добавок (наприклад інгібітори корозії, регулятори рН і т. д.) можуть застосовуватись для обробки поверхонь, меблів, для знезараження виробів медичного призначення, для дезінфекції, суміщеної з достерилізаційним очищенням медичних інструментів та інш.

Завдяки комбінації різних активно-діючих складників забезпечується широкий спектр антимікробної дії препаратів. Для надання таких властивостей дезінфікуючим засобам, сучасні виробники використовують хімічні речовини, що самі по собі відносяться до самостійних груп діючих сполук, а в комбінаціях синергічно посилюють антимікробну дію.

Приоритетні вимоги до вибору дезінфекційних засобів можна звести до наступних найважливіших аспектів:

спектр антимікробної активності та як результат – ефективність застосування;
безпека для здоров'я людини та екологічна безпека засобу;
економічний фактор (наскільки економічно вигідне застосування препарату);
відсутність пошкоджувальної дії на конструктивні матеріали виробів медичного призначення, медичного обладнання і апаратури

Одне із важливих питань ефективного використання дезінфекційних засобів – попередження формування резістентності у деяких мікроорганізмів (в першу чергу збудників внутрішньолікарняних інфекцій) в ході довготривалого застосування препаратів. Швидкість формування резістентності залежить як від виду мікроорганізмів так і від властивостей самих дезінфектантів. Так, відмічається більш швидка поява стійких штамів мікробів до ЧАСів, тоді як до альдегідвмісних засобів такі мікроорганізми виявляються набагато рідше.

У світовій практиці для попередження виникнення у лікарняному закладі резістентних штамів мікроорганізмів до дезінфекційних засобів використовується метод чергування застосування деззасобів з різними активно діючими речовинами.

За даними фахівців, створення якісного дезінфекційного засобу – це нелегкий процес, який триває не один рік, починаючи з вибору рецептури (дуже часто на основі вже раніше існуючої, яка щонайкраще себе зарекомендувала) і закінчуючи вже багатоступеневими дослідженнями безпосередньо в умовах практичних використань.

Враховуючи стан фінансування лікувально-профілактичних закладів зрозуміло, зрозуміло чому керівник в першу чергу звертає увагу на вартість дезінфекційного засобу. Альо закупівля якісного препарату, при виборі якого будуть враховані фрази об'єкти застосування, спектр антимікробної дії, токсичність, миючі властивості, умови використання, в кінцевому результаті, принесе більшу економічну вигоду. Найдорожчим є тією деззасіб, який насправді не працює, забруднює довкілля та шкодить здоров'ю персоналу і пацієнтів.