Гігієна рук медичного персоналу

ГІГІЄНА РУК МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ

Здорова шкіра людини виконує низку надзвичайно важливих функцій, який включає і захист від шкідливих факторів навколишнього середовища. Шкіра, а особливо шкіра рук, постійно заселена мікроорганізмами. Мікрофлора шкіри людини розподіляється на резидентну і транзиторну.

Резидентний(постійна) - представлена бактеріями, які постійно живуть і розмножуються в шкіряних покривах. У більшості випадків резидентна мікрофлора не викликає патологічних процесів у пацієнтів при непошкодженій шкірі, однак може викликати інфекційний процес у випадках попадання в стерильні порожнини організму людини або пошкоджені на шкіряні покриви. Кількість резидентної мікрофлори можливо лише зменшити, а ось видалити її повністю - не тільки практично неможливо, але і небажано.

Адже, саме вона бере участь у створенні місцевої захисту шкіри і не дає можливість проникати і заселятися більш небезпечним мікроорганізмів.

Транзиторна(тимчасова) мікрофлора представлена мікроорганізмами, які тимчасово поселилися на шкірі рук; вони колонізують верхні слої шкіри і мають найбільше значення в епідеміологічному відношенні. Транзиторна мікрофлора може складатися з різноманітних мікроорганізмів, включаючи патогенні, у тому числі і збудників нозокоміальних(внутрішньолікарняних) інфекцій. Представники транзиторної мікрофлори виживають на здоровій шкірі недовго.

При пошкодженні шкіряних покровів, в тому числі і під час застосування неадекватних методів миття та антисептики рук, транзиторна мікрофлора більш глибоко проникає шари шкіри, витісняючи звідти резидентну флору.

1843 рік, Ігнац Земмельвейс науково довів і підтвердив практичним додатком важливість процедури деконтамінації рук медичного персоналу для попередження виникнення внутрішньолікарняних інфекцій. Тоді, завдяки впровадженню в практику гігієнічної антисептики в акушерському стаціонарі, де працював Земмельвейс, рівень смертності від ВЛІ знизився в десятки разів.

Минуло понад 150 років але, проблема знезараження рук персоналу лікувально-профілактичних закладів залишається актуальною.

Можна заперечувати, що руки медичних працівників - надзвичайно частий інструмент для перенесення мікроорганізмів? А пацієнт, у якого забрала сили хвороба, операція? А якщо це ще й літня людина чи дитина? Як їй протистояти інфекціям? Інфекцій, які можна було попередити, використавши надзвичайно просту процедуру. Госпітальні інфекції є причиною страждань, смертей сотень, тисяч хворих і в розвинених країнах Європи, США.

Крім цього, навіть в "благополучній Америці" внутрішньолікарняні захворювання завдають економічних збитків більше ніж на 5 мільярдів доларів щорічно через витрати на додаткові терміни госпіталізації і дорогого лікування.

Руки медичним працівникам необхідно часто мити і дуже ретельно. Але чим частіше і ретельніше персонал це виконує, тим більший ризик виникнення пошкоджень на шкірі. Більше того, часте миття рук звичайним милом не тільки не зменшує ризик, а навіть навпаки - збільшує достовірність передачі інфекцій в результаті розсіювання бактерій із забрудненої шкіри. Та й часу у медика, яке виконує масу процедур, для того, щоб помити руки з миючим засобом просто не вистачає.

За розрахунками, які проводили Voss і Widmer(1997), щоб повністю дотримуватися рекомендацій звичайного миття рук у відділенні реанімації, необхідно витратити 16 годин робочого часу під час роботи бригади медиків, яка складається з 12 осіб. Така ситуація неприпустима і нереальна.

Але вихід є - використання готових до застосування дієвих антисептиків. Але, незважаючи на доступність і простоту методу, за достовірним даними досліджень, медичні працівники проводять антисептику рук лише в половині випадків, коли вона показана і необхідна.

Гігієнічна антисептика рук - це обробка рук шляхом втирання антисептика в шкіру рук для ліквідації транзиторних мікроорганізмів. Це процедура, яка найбільш показана і повинна застосовуватися в лікувальних закладах для знезараження рук. Адже гігієнічна антисептика рук застосовується: входом в асептичні приміщення (передопераційну, стерилізаційні відділення, відділення реанімації, гемодіалізу та ін ); виконанням інвазійних втручань (установлення катетерів, проведення ін'єкцій, бронхоскопії, ендоскопії та інше,

); діяльністю, при якій можливе інфікування об'єкта(наприклад, приготування інфузій, наповнення ємкостей розчинами та ін ); кожним прямим контактом з пацієнтами; переходом від інфікованої до неинфицированному ділянки тіла пацієнта; контактом із стерильним матеріалом та інструментарієм; застосуванням рукавичок. Потім: контакту з забрудненими предметами, рідинами чи поверхнями (наприклад з системою збору сечі, забрудненою білизною, биосубстратами, виділеннями хворого та ін.

); контакту з уже введеними дренажами, катетерами чи з місцем їх введення; кожного контакту з ранами; кожного контакту з пацієнтами; зняття рукавичок; користування туалетом; а також в інших випадках, залежно від ситуації.

Хірургічна антисептика рук - це процедура втирання антимікробного засобу (антисептика) у шкіру рук (без застосування води) для ліквідації транзиторних мікроорганізмів та максимально можливого зниження кількості резидентних мікроорганізмів. Хірургічну антисептику рук проводять перед будь-яким хірургічним втручанням з метою попередження інфікування хірургічної рани пацієнта та одночасного захисту персоналу від інфекцій, які передаються через кров або інші виділення організму хворого.

На сьогоднішній день серед антисептиків найбільш перспективною групою вважаються спиртовмісні засоби, які мають найбільш широкий спектр антимікробної дії і, головне, дають можливість надзвичайно швидко і якісно провести знезараження. Не без підстави лідируюча роль у цій групі відведена етилового спирту. Це пов'язано з винятковим антимікробною дією етанолу. Особливо дієвими є засоби на основі комбінації етанолу з іншими спиртами. Саме до таких антисептиків належить засіб Инол.

Активно діюча речовина Инола - складається на 75% етилового спирту і майже 4,0 % ізопропілового спирту. Для пом'якшення рук та догляду за ними в рецептуру Инола введені спеціальні добавки. Завдяки головному компоненту, в засобі Инол мінімальний час знищення мікроорганізмів, до нього не розвивається резистентність. Він діє на всі, навіть стійкі види бактерій і вірусів, не викликає алергії та подразнень.

На сьогодні у багатьох країнах, у т. ч. в Республіці Білорусь, Російської Федерації перспективним напрямком є використання водних антисептиків, що на відміну від спиртових не володіють дубильним дією на шкіру та слизові оболонки.Водний склад антисептика не тільки не погіршує водно-жировий баланс шкіри, а навіть стабілізують його, не сушить руки, дає можливість використовувати такі препарати регулярно протягом тривалого часу.

В Україні з таких засобів зареєстровано та дозволено до використання МОЗ препарат на основі полігуанідин фосфату - Аквин. Антисептик Аквин ефективно знищує бактерії, включаючи і стійкі госпітальні штами, віруси(в т. ч. збудників парентеральних інфекцій і кишкових вірусних захворювань), гриби. Полигексаметиленгуанидину фосфат(активна речовина Аквина) має виражений пролонгований антимікробний ефект, який виявляється протягом тривалого часу(до 3-х годин) навіть на незахищеній шкірі.

Застосування Аквина сприятливо впливає на руки, пом'якшує і покращує стан шкіри. Аквин, завдяки оригінальному складу рецептури, використовується і для антисептики слизових оболонок, обробки ран (особливо гнійних, що потребують очищення).

Протягом тривалого часу в медицині застосовується антисептика на основі неорганічного йоду. Але набагато активніше за своїм антимікробним властивостям є йодофоры і особливо - повідон-йод(ПВП-йод). Ця речовина має згубну дію на бактерії, віруси, гриби. ПВП-йод зберігає високі антимікробні властивості навіть в присутності крові, плазми, не викликає розвитку резистентності у мікроорганізмів. Антимікробний ефект зберігається на шкірі протягом тривалого періоду після застосування.

Повідон-йод не токсичний при довготривалому застосуванні, практично не викликає алергій, не дратує шкіру і слизові. Перевагою ПВП-йоду є хороша розчинність у воді і наявність миючих властивостей. Повідон-йод стимулює заживлення ушкоджень шкіри та слизових, швів, ран, опіків, інших пошкоджень. Цікавою особливістю повідон-йоду - є посилення і прискорення антимікробного ефекту при його розведенні до певних концентрацій.

Эти свойства могут объясняться увеличением судьбы свободного йода при послаблении связей с полимерным комплексом в результате разведения с водой (Руководство по дезинфекции и стерилизации в медицинских учреждениях, США, 2008г. ). Такими важными свойствами владеет антисептик Йодискин, основой которого и является повидон-йод. Поэтому Йодискин показан для применения антисептики рук, кожных покровов, слизистых оболочек, в тех же случаях, что и его активно-действующее вещество ПВП-йод.

Не проводить антисептику рук - огромная ошибка. Просто, для предотвращения возникновения раздражений, аллергий, дерматитов, других неприятных явлений, необходимо тщательным образом выбирать антисептик, использовать его должным образом, придерживаться техники обработки. С этой же целью в лечебном заведении необходимо иметь не один-два антисептика, а арсенал разнообразных средств, который даст возможность персонала применять не просто антисептик, а выбрать антисептическое средство индивидуально каждому, что подходит именно для его кожи.

Журнал "Главная медицинская сестра"

Валентина Малюга, лікар-дезинфекционист ТОВ "ЛАВЕРНА", Київ р.