Дезінфекція в медицині

Дезінфекційна обробка виробів медичного призначення.

Вироби медичного призначення, що застосовуються у сучасній медицині відрізняються великою різноманітністю за призначенням, розмірами, складністю конфігурації, матеріалами, які входять до їх складу, способами застосування. Серед них є інструменти з термостійких металів, полімерів, гуми, скла, з застосуванням скловолоконної оптики та інші. Особливо вирізняються різноманітністю вироби медичного призначення для застосування у стоматології: хірургічні, терапевтичні, ендодонтичні, ротаційні вироби, відсмоктуючі системи, зліпки, тощо.
Процеси обробки інструментів, які забезпечують безпеку їх використання для пацієнтів викладено у ГОСТ 42-21-2-85 «Стерилізація і дезінфекція виробів медичного призначення. Методи. Кошти. Режими», який застарів і вже не відповідає сучасним умовам, альо є чинним на сьогоднішній день.
Згідно наказу № 120 від 25.05.2000 р. «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД «Медичний інструментарій, а також посуд, білизна, апарати та ін. забруднені кров'ю, біологічними рідинами за винятком сечі, слини, випорожнення у зв'язку з невеликою кількістю вірусів, що практично унеможливлює інфікування (надалі – біологічні рідини), та речі, які забруднені слизом, відразу після використання підлягають дезінфекції згідно з вимогами нормативної документації. Режим знезараження аналогічний тим, які використовуються для профілактики зараження вірусними гепатитами».
Якщо вироби медичного призначення контактували з поверхнями ран, кров'ю, ін'єкційними препаратами, зі слизовими оболонками (та могли викликати їх ушкодження) – вони повинні піддаватися стерилізації.
Для хімічної дезінфекції використовують дезінфікуючі засоби, дозволені до використання у встановленому порядку. Дезінфекцію проводять методами занурення, протирання, зрошення (частіше виробі складної конфігурації, важко доступні для дезінфекції).
Розчини дезінфікуючих засобів готують в емальованих, металевих, скляних, пластмасовіх ємностях з кришкою та маркуванням (назва засобу, дата виготовлення, концентрацію, призначення). Вироби повністю занурюють у робочий розчин дезінфектанту, роз'яснюють роз'ємні – у розібраному вигляді, заповнюючи порожнини та канали.
Інструменті з замками та шарнірами слід дезінфікувати у розкритому вигляді.
Вироби повинні бути повністю вкриті дезінфікуючим розчином. З цієї причини не слід переповнювати ванну для замочування.
У інструментів з порожнинами не повинно бути повітря. Інструменти, які мають деталі з вузькими просвітами (трубки і канюлі) та інструменти з порожнинами погано піддаються очищенню і слід приділяти особливу увагу тому, щоб розчин заповнював їх зсередини (без повітряних кульок) або використовувати з цією метою шприци, електровідсмоктувачі.

Наступний етап обробки медичних виробів багаторазового застосування, які підлягають стерилізації — передстерилізаційне очищення (ПСО). Згідно галузевого стандарту 42-21-2-85 передстерилізаційне очищення може проводитись методом замочування та кип'ятіння ручним та механізованим способом. Кип'ятіння проводитися у 1,5% розчині «Лотос», «Лотос-автомат», «Астра», «Айна», «Марічка», «Прогрес»; у 2% розчині питної соди – 15 хвилин; може також використовуватись перекис водню з миючими засобами.

За своїм складом забруднення — це вуглеводи, жири, протеїни, вапняні нальоти. Для того, щоб видалити з інструментів, їх необхідно перевести в легко розчинні у води сполуки. Цього можна досягти, якщо подрібнити великі молекули на більш прості складові, які добре розчиняються у води, наприклад, за допомогою ензимів. Такі засоби сумісні з ультразвуковими установками, адже механізований метод очищення медичних інструментів передбачає використання саме таких установок чи машин для миття.
Тому на сьогодні розроблені та пропонуються ряд сучасних засобів для ПСО, що вміщують у своєму складі не тільки миючі компоненти, а й ферментативні системи, які і забезпечують очищення від білкових, жирових забруднень, залишків лікарських препаратів.
При виборі деззасобу враховують рекомендації виробника медичних виробів, методичні рекомендації та інструкції по експлуатації.
Наприклад, хлорвміщуючі засоби рекомендується застосовувати для корозійностійких виробів. Спиртовміщуючі аерозолі (а також серветки, просякнуті цими ж розчинами) можна застосовувати для дезінфекції поверхонь анестезіологічної апаратури, стоматологічних наконечників. Для економії коштів та скорочення термінів обробки доцільно застосовувати новітні композиційні засоби, що завдяки своїм складовим дозволяють об'єднувати дезінфекцію та передстерилізаційне очищення в одному етапі. Гарні миючі та очисні властивості мають четвертинні амонійні сполуки, третинні амонійні сполуки (похідні амінів), похідні гуанідінів, тоді як альдегіди – навпаки фіксують органічні забруднення. Тому, при виборі для суміщених процесів ПСО + дезінфекція альдегідвмісного засобу, необхідно враховувати можливість фіксації на поверхнях виробів органічних забруднень (особливо на шершавих поверхнях замкових частин, у важкодоступних для очищення місцях). Окрім цього, деякі хімічні сполуки несумісні між собою, як то альдегіди та похідні амінів. У застарілих, зафіксованих органічних забрудненнях можуть бути залишки альдегідів. З цієї причини, для уникнення небажаних хімічних реакцій (що проявляються у вигляді випадання осаду і появі темних плям на поверхнях виробів) при переході з альдегідвмісного препарату на деззасіб з похідними амінів – необхідно додатково провести ретельне очищення виробів ензімовмісним засобом.
Після дезінфекції інструменти промивають водою до зникнення запаху дезінфектанту. У питній води, як правило, завжди присутні солі. Особливо небажана присутність хлоридів та мінеральних речовин, які обумовлюють жорсткість води. При випаровуванні солі випадають у вигляді осаду. Вапняні сполуки, які знаходяться у води підвищеної жорсткості призводять до виникнення відкладень на інструментах. Підвищений вміст хлоридів може призвести до виникнення краплинної корозії. Необхідно пам " ятати, що хлориди завжди присутні біля води, але в різній концентрації. Все це негативно впливає і може призвести до пошкодження конструктивних матеріалів виробів медичного призначення під час їх стерилізації в подальшому.
Тому обов'язковим правилом ПСО є обполіскування виробів дистильованою водою.
Тобто, передстерилізаційне очищення або дезінфекція + ПСО закінчується миттям шкірного виробу за допомогою тампонів, серветок, ополіскуванням проточною водою, ополіскуванням дистильованою водою, а потім сушінням виробів медичного призначення (тривалість етапів зазначається у Регламентах чи Методичних рекомендаціях по застосуванню засобів).
Частіше робочий розчин дезінфектанту застосовують одноразово. Робочі розчини деяких дезінфекційних засобів використовуються не одноразово, а на протязі кількох днів або робочої зміни, якщо це передбачене Регламентом по застосуванню засобу. При цьому контроль якості робочого розчину проводитися візуально за органолептичними ознаками (зміна кольору, поява пластівців, осаду, помутніння). Та зрозуміло, що цей метод контролю може бути не об єктивним і не може гарантувати належний вміст активно-діючої речовини. Інша справа, коли до дезінфекційного засобу розроблений і застосовується простий і швидкий у використанні спосіб контролю якості його робочого розчину, як наприклад, тест-смужки, імпрегновані спеціальною речовиною, за зміною кольору яких і можна зробити висновок щодо подальшого використання робочого розчину.
Для виробів медичного призначення, що підлягають обов'язковій стерилізації і не можуть бути простерилізовані через особливості складових конструктивних матеріалів з використанням високої температури чи пару під тиском (автоклавування), може бути використаний метод хімічної стерилізації. При цьому, застосовуються засоби, що мають спороцидні властивості – альдегідвмісні, перекисні сполуки — і не пошкоджують вироби медичного призначення. Перед хімічною стерилізацією вироби медичного призначення підлягають всім етапу обробки. Після витримки необхідного часу експозиції вироби відмиваються тільки стерильною водою. Етапи стерилізації та підготовки виробів для подальшого використання повинні проводитись в асептичних умовах.
Вибираючи дезінфекційний засіб для застосування у лікувальному закладі необхідно враховувати умови в яких буде працювати персонал. Адже, якщо приміщення, де готуються робочі розчини цього деззасобу не обладнані вентиляцією з механічним побудником, а персонал не використовує спеціальні засоби захисту органів дихання, буде невдалим вибір альдегідвмісних чи препаратів на основі інших сполук, що потребують застосування жорстких мір для збереження здоров’я працюючих (правила роботи з конкретними дезінфекційним засобами викладені в Регламентах чи Методичних рекомендаціях по їх застосуванню).
Для визначення потреби лікувального закладу в дезінфекційних засобах для знезараження виробів медичного призначення можна скористатись нижче наведеними розрахунками.
Витрати деззасобів для знезараження шприців, комплектів для огляду шийки матки, наборів для приймання пологів визначають у відповідності з нормами, які надані у додатку 3 наказу № 254 МОЗ СРСР від 03.09.91 р. «Про розвиток дезінфекційного справи в країні». Для інших виробів – виходячи із фактичних витрат необхідних для повного занурення в розчин і заповнення його порожнин.
Вартість 1 л робочого розчину Сі розраховується по формулі:
Сі = , де
А — вартість 1 л (кг) деззасобу (концентрату) в грн.
В — кількість мл (г) препарату, необхідного для приготування 1 л робочого розчину (наведена у таблиці в методичних вказівках)
1000,0 — 1000 мл